Українська літературна енциклопедія
ДАКТИЛІЧНА РИМА
дактилі́чна рима
• дактилічна рима
- співзвуччя останніх трьох складів у віршовому рядку з наголосом на третьому складі від кінця рядка, що має і фонічне, і метричне значення (назва — віддактиля). Напр.: "Засмутилась глуха кропива, /Дихає степполúнями. / Золотіють соняшні жнива / Над ланамисúніми" (О. Слісаренко). Д. р. використовується в укр. поезії значно рідше, ніж чоловіча й жіноча рими.
В. Л. Смілянська.