Українська літературна енциклопедія

АРХАЇЗМИ

АРХАЇ́ЗМИ

• АРХАЇЗМИ

(відгрец.'αρχαιος — стародавній)

- слова, звороти, граматичні форми, синтаксичні конструкції, які вийшли з активного вжитку. Серед А. виділяють групу т. з.історизмів— слів, які переходять з активної лексики до пасивної або й зовсім забуваються в зв'язку із зникненням з життя відповідних реалій, явищ, понять тощо (напр., кріпаччина, десятина, півміток, соха). Другу групу становлять стилістичні А. — давні слова переважно високого звучання (наприклад, лжа — неправда). З структурного погляду розрізняють кілька типів А.: лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні, лексико-семантичні. В укр. мові А. часто змикаються здіалектизмами. В худож. л-рі й публіцистиці їх використовують для відтворення істор. колориту минулих епох;старослов'янізми— для надання мові урочистого, патетичного звучання (напр.,"Уст моїх глаголи", Т. Шевченко) чи створення гумористичного, комічного ефекту (напр., у мові возного з п'єси "Наталка Полтавка" І. Котляревського).А. П. Могила.

  1. архаїзмигр. archaios давнй стилстичн засоби лексеми що мають конотацю попереднх мовних епох тому використовуються для створення стилстичних ефектв сторичного колориту урочистос...Стилістичні терміни