Толковый словарь живого великорусского языка

НАЩЕКА

НАЩЕКА ж. новг. ряз. пощечина, заушина, оплеуха. | Румянец на щеке. Он с нащекой, румяный, свежий детина. | Копыл у саней? отводы? | У сапожников заплатка на обуви, сбоку. Башмачек с нащечкой. Нащечный, на щеке находящийся. Нащекий, нащековатый, кривобокий, кривой на одну сторону, с одного боку опухший, или вздутый. Нащечина ж. пошечина; | железная оковка блока, по щекам; или оковка бруска или части снаряда. Нащечник м. все, чем закрывается щека, для защиты от оружия, стужи, или для украшения, и пр. у шлемов, при наушниках и пр. Нащечить кого, бить по щекам.


  1. нащёкапощечина ляпас са ляпанець нця лящ ща румянец румянець нця заплата на обуви латка в санях копил ла....Російсько-український словник (Українська академія наук)
  2. нащёканащка сущ. колво синонимов нащека Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. ....Словарь синонимов II
  3. нащеканащека сущ. колво синонимов заплатка заушина нащка оплеуха пощечина румянец Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. ....Словарь синонимов II