Толковый словарь живого великорусского языка

НАКАБАЛИТЬ

НАКАБАЛИТЬ народу, закабалить многих; что на кого, начесть кабалу, долг для отработки. Ко мне накабалился пьянюжка, навязался в кабалу; | я накабался досыта, мне кабальники надоели, не стану более кабалить.


  1. накабалитьмногих поневолити повд[позав]давати в неволю стар. в кабалу кого. ться набитися в неволю в кабалу до кого....Російсько-український словник (Українська академія наук)