Толковый словарь украинского языка

ЮБІЛЯЦІЯ

-ї,ж.

1) У католицькому співі – тривалий вокаліз наприкінці алілуї релігійно-патетичного характеру.

2) У поліфонії строгого стилю – жвавий мелодичний рух, що заповнює проміжки між основними долями; мелодична фігурація.


  1. юбіляція—ж.i У католицькому спв тривалий вокалз наприкнц аллу релгйнопатетичного характеру. У полфон строгого стилю жвавий мелодичний рух що заповню промжки мж основними долями...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. юбіляція—лат. jubilatio трумфування . В католицькому спв орнаментальна мпровзаця захоплено трумфального характеру яка розспвувалась пд час виконання григоранського хоралу наост...Музичні терміни
  3. юбіляція—ЮБЛЯЦЯ ж.В музиц тривалий вокалз наприкнц аллу релгйнопатетичного характеру....Словник української мови у 20 томах