ПОВІДДЯ

Iповоддя, -я,с.

Те саме, що повід I.

IIдив.повідь I.повідеркове

-вого,с.,іст.

Мито з відра.

повіддя—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
повіддя—I поводдя я с.i Те саме що повд I.II див.i повдь I....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
повіддя—повддя менник середнього роду повд повддя менник середнього роду повдь...Орфографічний словник української мови
повіддя—Повддя ддя ддю ддям...Правописний словник Голоскевича
повіддя—д! ПОВНЬ....Словник синонімів Караванського
повіддя—ПОВНЬstrong розлиття рчки при розтаванн снгу або вд дощв значне пдвищення рвня води в рчц озер ПОВДЬstrong ПОВДДЯstrong рдше ПАВОДОКstrong ВОДОПЛЛЯstrong ПОЛОВОДДЯstrong ...Словник синонімів української мови
повіддя—ПОВДДЯstrong ПОВОДДЯstrong я с.Те саме що повд такий не один Повесн челядин Рвавсь мов кнь застоялий з повддя . МанжураБйц пдтягують поводдя Вороначам свом А. Малишко. ди...Словник української мови у 20 томах
повіддя—гидр. метеор. паводок...Украинско-русский политехнический словарь
повіддя—паводка разводдзе...Українсько-білоруський словник II
повіддя—Паводка...Українсько-білоруський словник II
повіддя—паводкаразводдзе...Українсько-білоруський словник
повіддя—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
повіддя—Hjvande oversvmmelse...Українсько-датський словник
повіддя—Flom flod...Українсько-норвезький словник
повіддя—versvmning...Українсько-шведський словник
повіддя—вдпускати вдпустити повддя. Не стримувати не контролювати себе. Коло Дамуньки з уповноважених злтали вс набутки цивлзац вони ставали схож на сльську паруботу яка на людя...Фразеологічний словник української мови