ВУЛИЧНИК

-а,ч.,заст.

Той, хто не має притулку; безпритульний, бродяга.

вуличник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
вуличник—а ч.i заст.i Той хто не ма притулку безпритульний бродяга....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
вуличник—вуличник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
вуличник—вуличник знев. зухвалий вдважний хлопець який бльшсть часу проводить на вулиц в товариств приятелв хулган розбишака м ср ст батяр...Лексикон львівський
вуличник—вуличник менник чоловчого роду стота бродяга рдко...Орфографічний словник української мови
вуличник—вуличникstrong...Словник з творів Івана Франка
ву́личник—ВУЛИЧНИК а ч. заст. Той хто не ма притулку безпритульний бродяга. Серед усх вуличникв мав [Владко] славу дуже забавного оповдача Фр. VI Звдти зза рогу випорхнула зграйк...Словник української мови в 11 томах
вуличник—ВУЛИЧНИК а ч.Той хто не ма притулку безпритульний бродяга.Серед усх вуличникв мав [Владко] славу дуже забавного оповдача . ФранкоЗвдти зза рогу випорхнула [випурхнула] зг...Словник української мови у 20 томах
вуличник—[wuycznyk]...Українсько-польський словник