Толковый словарь украинского языка

ВОРОГУЮЧИЙ

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до ворогувати.


  1. ворогуючий—вд дсловаem ворогувативраждующий...Большой украинско-русский словарь
  2. ворогуючий—а е.Дприкм. акт. теп. ч. до ворогувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. ворогуючий—ворогуючий дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. ворогу́ючий—ВОРОГУЮЧИЙ а е. Дпр. акт. теп. ч. до ворогувати. Нурла юзбаш стояли на чол ворогуючих партй Коцюб. Сьогодн Григорй ванович прийшов до ворогуючих напарникв з твердою н...Словник української мови в 11 томах
  5. ворогуючий—ВОРОГУЮЧИЙ а е.Дпр. акт. до ворогувати.Жив полит Марянович неначе заць що потрапив на межу помж двома ворогуючими таборами . ДоломанЗ намету вийшов той кому велено було п...Словник української мови у 20 томах
  6. ворогуючий—rival...Украинско-английский юридический словарь