КОНТЕКСТНИЙ ПАРАЛЕЛЬНИЙ ВЖИТОК
Г. До четвертої групи належать богословські терміни, які в певних контекстах можна вважати синонімами, і тому допущено їхній паралельний вжиток, але в інших контекстах вони різняться своїм значенням або семантичним відтінком, і тоді не є стилістичними еквівалентами: сповідувати - визнавати 1. лексеми сповідувати і визнавати вживаються як синоніми лише у значенні «дотримуватися якої-небудь релігії, якогось віровчення» (див. СУМ); 2. тільки визнавати вживається у трьох значеннях: 1. Вважати дійсним, законним. 2. Одверто признаватися в чому-небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати істинність чогось. 3. Вважати кого-, що-небудь за кого - що, ким, чим (див. СУМ). СПОВІДУВАТИ // ВИЗНАВАТИ християнську віру // християнську віру Христа // Христа єдиного Бога // єдиного Бога тільки ВИЗНАВАТИ визнавати, що Церква має владу відпускати гріхи гріхи (= сповідатись) себе грішником Христа як Месію сповідник - ісповідник Сповідник - 1. священик, який слухає сповідь, духівник - від сповідати (СУМ); 2. особа, що прийшла на сповідь до священика - від сповідатись (СУМ); 3. людина, що зазнала багато гонінь і мук за сповідування своєї віри, але померла не мученицькою смертю - від сповідувати; (це значення не засвідчене в українських словниках). Наприклад: Максим-Сповідник. У цьому третьому значенні спостерігаємо паралельний ужиток церковнослов'янізму ісповідник: Максим-Ісповідник; митрополит-ісповідник Йосиф Сліпий; мученики й ісповідники віри.