Словотворчість незалежної України

ХАРКІВСЬКОМОВНИЙ

Харківськомо́вний

Харківськомовний ← харківськ(а) мов(а)а

Ознака за стосовністю до “харківської мови”.

Правду сказавши, ті мої українські зацікавлення бачилися химерними в середовищі однокласників – мешканців “харківськомовних” околиць, проте треба віддати їм належне: хлопці (а це була чоловіча школа) ставилися до них толерантно, як до безневинного дивацтва(УТ-і, 34/14).