УГЛУХОМАНИТИСЯ

Углухома́нитися

Углухоманитися ← “углухоманити” ← глухоманьн'/н

Завершена дія (процес) – стати мешкати у глухомані (усамітнитися).

Залишається чи кудись “углухоманитися” (зараз про це чуєш усе більше і більше), чи й того гірше. Ні, я не про самогубство… (ЛУ, 1/07, с. 2).