САМОПІАРНИЦТВО

Самопіа́рництво

Самопіарництво ← сам піарник+о+ [к+с]а/а

Заняття особи, яка є сама (собі) піарником.

Мідянка уникає тусівок, спокус доморощеного українськогосамопіарництва, від початку не потребував літературної зграї, ніколи не служив козачком у всіляких літературних гуру(Книжник, 2/07, с. 5).

САМОЛЮСТРАЦІЯ
САМООСЯГАННЯ