ЗАБАГНЮЧЕНИЙ

Забагню́чений

Забагнючений ← “забагнючити” ← багнюк(а)к/ч

Набута ознака за дією, пов'язаною з багнюкою.

забагнюченийкаменований несу свій хрест вигнанець із раю без вороття(Ю. Ковалів. Ліричні експлікації).