Словотворчість незалежної України

ДАВНОКОЛИШНІЙ

Давноколи́шній

Давноколишній ← давн(ій) колишн(ій)+о+ н'/на/а ←давно-колисьс'/шо/о

Ознака за віднесеністю до давнього і колишнього; ознака, пов'язана з часом, названим прикладковим прислівникомдавно-колись.

Пригадались днідавноколишні: Дівка скромно прискала в рукав. Губи в неї квітли, наче вишні – Це я їй Тичину цитував(П. Ребро. Пригадались дні давноколишні).

  1. давноколишній—Давноколишнй ня н...Правописний словник Голоскевича
  2. давноколишній—див.em колишнй...Словник синонімів Вусика