Словник української мови в 11 томах

ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИК

ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИК, а, ч. Слюсар, що виготовляє інструменти (у 1, 2 знач.). Інструментальники не тільки добилися підвищення продуктивності праці, а й поліпшили інші техніко-економічні показники (Рад. Укр., 2.Х 1959, 1). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 34.

  1. інструментальник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. інструментальник—а ч.i Слюсар що виготовля нструменти у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. інструментальник—нструментальник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. інструментальник—нструментальник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. інструментальник—а ч. Слюсар що виготовля нструменти у знач....Толковый словарь украинского языка
  6. інструментальник—техн. инструментальщик...Украинско-русский политехнический словарь
  7. інструментальник—Toolmaker...Українсько-англійський словник
  8. інструментальник—Toolmaker...Українсько-англійський словник
  9. інструментальник—em...Українсько-китайський словник
  10. інструментальник—em...Українсько-китайський словник
  11. інструментальник—спец. инструментальщик...Українсько-російський словник
  12. інструментальник—спец. инструментальщик...Українсько-російський словник