Словник української мови в 11 томах

ІНСПЕ́КТОРКА

ІНСПЕ́КТОРКА, и, ж. Жін. до інспе́ктор 1. — Я відповідальний інспектор міжобласної контори «Заготівлі хутра»,— відрекомендувалася жінка. — «Заготхутра»? — здивувався Артьомов, розглядаючи відрядження інспекторки (Чорн., Потік.., 1956, 226). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 32.

  1. інспекторка—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. інспекторка—и розм.i Жн. до нспектор....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. інспекторка—нспекторка менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. інспекторка—нспекторка рки торки торок...Правописний словник Голоскевича
  5. інспекторка—нспекторка рки торки торок...Правописний словник Голоскевича
  6. інспекторка—и розм. Жн. до нспектор....Толковый словарь украинского языка
  7. інспекторка—[inspektorka]...Українсько-польський словник
  8. інспекторка—[inspektorka]...Українсько-польський словник