Словник української мови в 11 томах

ІДЕАЛІ́СТКА

ІДЕАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до ідеалі́ст.— Реаліст полюбив ідеалістку,— се так звичайно й буває (Фр., III, 1950, 403). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 10.

  1. ідеалістка—мен. жн. роду жив. до iдеалiстидеалистка...Большой украинско-русский словарь
  2. ідеалістка—мен. жн. роду жив. до iдеалiстидеалистка...Большой украинско-русский словарь
  3. ідеалістка—и.Жн. до деалст....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. ідеалістка—и.Жн. до деалст....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  5. ідеалістка—деалстка менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  6. ідеалістка—деалстка менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  7. ідеалістка—деалстка тки тц лстки лсток...Правописний словник Голоскевича
  8. ідеалістка—деалстка тки тц лстки лсток...Правописний словник Голоскевича
  9. ідеалістка—и. Жн. до деалст....Толковый словарь украинского языка
  10. ідеалістка—и. Жн. до деалст....Толковый словарь украинского языка
  11. ідеалістка—[idealistka]...Українсько-польський словник
  12. ідеалістка—[idealistka]...Українсько-польський словник
  13. ідеалістка—идеалистка...Українсько-російський словник
  14. ідеалістка—идеалистка...Українсько-російський словник