Словник української мови в 11 томах

ІГУ́МЕНСЬКИЙ

ІГУ́МЕНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ігу́мен. Ігуменський сан; // Належний ігуменові. Видобула [черниця] з дорожньої скриньки пакет, обтяжений сургучем єпископських печаток, ступила на ганок ігуменського будинку і зникла за дверима (Мик., II, 1957, 270). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 10.

  1. ігуменський—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. ігуменський—а е.Прикм. до гумен. гуменський санi. Належний гуменов....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. ігуменський—а е.Прикм. до гумен. гуменський санi. Належний гуменов....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. ігуменський—гуменський прикметник...Орфографічний словник української мови
  5. ігуменський—гуменський прикметник...Орфографічний словник української мови
  6. ігуменський—гуменський ка ке...Правописний словник Голоскевича
  7. ігуменський—гуменський ка ке...Правописний словник Голоскевича
  8. ігуменський—а е. Прикм. до гумен. гуменський санem. Належний гуменов....Толковый словарь украинского языка
  9. ігуменський—а е. Прикм. до гумен. гуменський санem. Належний гуменов....Толковый словарь украинского языка
  10. ігуменський—[ihumenskyj]...Українсько-польський словник