Словник української мови в 11 томах

ІГРАШКА́Р

ІГРАШКА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє іграшки. Хата іграшкаря була відкрита при розкопках стародавнього Новгорода (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 426). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 9.

  1. іграшкар—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. іграшкар—я ч.i Майстер що виготовля грашки....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. іграшкар—я ч.i Майстер що виготовля грашки....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. іграшкар—грашкар я...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  5. іграшкар—грашкар менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  6. іграшкар—грашкар менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  7. іграшкар—я ч. Майстер що виготовля грашки....Толковый словарь украинского языка
  8. іграшкар—я ч. Майстер що виготовля грашки....Толковый словарь украинского языка
  9. іграшкар—[ihraszkar]...Українсько-польський словник
  10. іграшкар—спец. игрушечник...Українсько-російський словник