Словник української мови в 11 томах

ЄДИНОВІ́РСТВО

ЄДИНОВІ́РСТВО, а, с. 1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. 2. Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони і богослужбові стародруки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 496.

  1. єдиновірство—мен. сер. роду тльки одн. визнання однi з кимнебудь вiри спiльнiсть релiгi. течiя в старообрядництвiединоверие...Большой украинско-русский словарь
  2. єдиновірство—а с.i Визнання одн з кимнебудь ври спльнсть релг. Течя в старообрядництв прихильники яко визнають православне духовенство але збергають старописн кони та богослужбов ста...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. єдиновірство—диноврство менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. єдиновірство—ДИНОВРСТВО. Визнання одн з кимнебудь ври спльнсть релг.Мотивом вибору гетьманського уряду союзником московського царя було диноврство православне вровизнання з журн.Прикр...Словник української мови у 20 томах
  5. єдиновірство—а с. Визнання одн з кимнебудь ври спльнсть релг. Течя в старообрядництв прихильники яко визнають православне духовенство але збергають старописн кони та богослужбов ста...Толковый словарь украинского языка
  6. єдиновірство—единоверие...Українсько-російський словник