ЯВОРЕ́ЦЬ

ЯВОРЕ́ЦЬ, явірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́вір. Під явором, яворцем [явірцем] Стоїть дівка з молодцем (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 115); Я додому рушив низом, Полем, яром, лугом, лісом; В лісі зрізав яворець Та зробив собі корець (Перв., Райдуга.., 1960, 173). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 622.

яворець—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
яворець—яврця ч.i Зменш.пестл. до явр....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
яворець—яворець яврця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
яворець—яворець менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
яворець—Яворець яворця цев яворц рцв...Правописний словник Голоскевича
яворець—див.em явр...Словник синонімів Вусика
яворець—ЯВОРЕЦЬ яврця ч.Зменш.пестл. до явр.Пд явором яворцем [яврцем] Стоть двка з молодцем з народно пснЯ додому рушив низом Полем яром лугом лсом В лс зрзав яворець Та зробив ...Словник української мови у 20 томах
яворець—яврця ч. Зменш.пестл. до явр....Толковый словарь украинского языка