Словник української мови в 11 томах

ЮНА́ЧКА

ЮНА́ЧКА, и, ж. Жін. до юна́к. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Ле, Міжгір’я, 1953, 269); — Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Досв., Вибр., 1959, 243). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 613.

  1. юначка—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. юначка—и.Жн. до юнак....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. юначка—юначка менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. юначка—ЮНАЧКА и ж.Жн. до юнак. [Лодиженко] голос т ж щиро юначки що цяточку йому з святого мулу навно на чоло поклала ван Ле Я проваджу справу виховання тисяч юнакв юначок Оле...Словник української мови у 20 томах
  5. юначка—и. Жн. до юнак....Толковый словарь украинского языка
  6. юначка—[junaczka]...Українсько-польський словник