Словник української мови в 11 томах

ЩАСЛИ́ВИЦЯ

ЩАСЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до щасли́вець. — Вам пощастило,— сказав дивак і аж тепер відірвав очі від долоні з камінчиком і перевів їх на щасливицю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 85). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 572.

  1. щасливиця—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. щасливиця—.Жн. до щасливець....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. щасливиця—щасливиця менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. щасливиця—ЩАСЛИВИЦЯ ж.Жн. до щасливець. Вам пощастило сказав дивак аж тепер вдрвав оч вд долон з камнчиком перевв х на щасливицю Я. Гримайло....Словник української мови у 20 томах
  5. щасливиця—. Жн. до щасливець....Толковый словарь украинского языка
  6. щасливиця—Lucky woman...Українсько-англійський словник
  7. щасливиця—счастливица удачница...Українсько-російський словник