Словник української мови в 11 томах

ЩАСЛИ́ВИТИСЯ

ЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. щасли́вляться; недок., рідко. Бути щасливим, зазнавати щастя. І ніби чув я шепіт поміж трав: — Цвіти, земля моя, квітуй, щаслився! (Сос., Солов’їні далі, 1957, 11). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 572.

  1. щасливити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem щаслививши щасливлячи...Большой украинско-русский словарь
  2. щасливити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem щаслививши щасливлячи...Большой украинско-русский словарь
  3. щасливитися—влюся вишся мн.i щасливляться недок.i рдкоi.Бути щасливим зазнавати щастя....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. щасливитися—щасливитися дслово недоконаного виду бути щасливим рдко...Орфографічний словник української мови
  5. щасливитися—див.em щастити...Словник синонімів Вусика
  6. щасливитися—ЩАСЛИВИТИСЯ влюся вишся мн. щасливляться недок. рдко.Бути щасливим зазнавати щастя. нби чув я шепт помж трав Цвти земля моя квтуй щаслився! В. Сосюра....Словник української мови у 20 томах
  7. щасливитися—влюся вишся мн. щасливляться недок. рдкоem. Бути щасливим зазнавати щастя....Толковый словарь украинского языка