Словник української мови в 11 томах

ЩА́СНИЦЯ

ЩА́СНИЦЯ, і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасли́вець, щасли́виця. Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Вовчок, І, 1955, 216); Як вродилась щасниця, так поправиться ї п’яниця (Укр.. присл.., 1963, 182). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 573.

  1. щасниця—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. щасниця—ч.i i ж.i розм.i Те саме що щасливець щасливиця....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. щасниця—щасниця менник жночого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  4. щасниця—ЩАСЛИВЕЦЬstrong щаслива людина ЩАСЛИВИЙstrong ЩАСНИЦЯstrong ч. ж. розм. Багато ж х виявилось щасливцв яким земля сама пливе сьогодн до рук О. Гончар Не йди за багатого а...Словник синонімів української мови
  5. щасниця—ЩАСНИЦЯ ч. ж. розм.Те саме що щасливець щасливиця.Та хто ж не зна якто слухати легк реч безнапасного щасниц при свой лихй годин Марко ВовчокЯк вродилась щасниця так поп...Словник української мови у 20 томах
  6. щасниця—ч. em ж. розм. Те саме що щасливець щасливиця....Толковый словарь украинского языка