ШТИК1

ШТИК1, а́, ч. 1. Те саме, що багне́т 1.— Дивлюсь, стриба він із дуба. У руках рушниця із штиком — виходить, солдат. Я до нього, а він штиком — прямо ніяк мені підступиться (Хотк., І, 1966, 89); Під вікнами і в дверях камери, поблискуючи штиками, виринули сірі шинелі (Вас., І, 1959, 205); Як тільки дівчата наші добігли до радянських бійців, на штиках у них з’явились квіти, на пілотках — квіти, а в руках цілі оберемки усякого буковинського зілля та цвіту… (Мур., Бук. повість, 1959, 125); І штикам, і гранатам роботи було, послужили й приклади немало (Гонч., Вибр., 1959, 172); *0бразно. Я не ридаю, не молюсь — своєю чистою душею на штик скорботи наколюсь (Тич., II, 1957, 108); *У порівн. Одного разу з шумом знялася чапля, дзьоб, як штик. Вона кружляла над бійцями, здивовано щулячи намистинки очей (Тют., Вир, 1964, 317); // перен. Зброя, армія взагалі. Буржуазія окремих країн усвідомлює, що їй доведеться триматися в своїх державах з допомогою іноземних штиків (Ленін, 37, 1973, 106); На вісті правда лиш одна — І тільки там живе вона, Де селянин і робітник На пана повернули штик (Рильський, II, 1960, 153); Наша путь — із шипшини й півоній, Наша мова з фашистами — штик… (Нех., Дорога… 1945, 18). ∆ Зустріча́ти в штики́ див. зустріча́ти; Підніма́ти (підня́ти) на штики́ — заколювати, убивати штиком. Всі сотні разом збунтувались, найлютіших офіцерів підняли на штики, а самі кроком руш! З червоним прапором туди, до своїх (Гончар, II, 1959, 306); Трима́тися на штика́х; Опира́тися на штики́ — утримуватися силою військ; У штики́1 — команда йти на зближення з ворогом, взявши рушниці навпереваги, для рукопашного бою. Було, з французами гуляємо, й п’ємо.., І раптом: у штики! — Устанемо й б’ємо (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 43); Ходи́ти (іти́, піти́, ки́датися, ки́нутися і т. ін.) в штики́: а) ходити в рукопашний бій з гвинтівками навпереваги. І тільки їхні [петлюрівські] вояки Вперед на метр хоч, проривали,— Здіймались стомлені полки І дружним наступом в штики Геть одкидали всю навалу (Шер., Дорога.., 1957, 152); —Давай! Давай! Зчепилися в штики!.. (Лев., Драми.., 1967, 158); б) рішуче захищати кого-, що-небудь; Іти́ [піти́, ки́датися, ки́нутися і т. ін.) на штики́ — рішуче захищати когось, щось. Клянусь боротись до загину так, як боролися батьки і за Радянську Батьківщину ішли на муки, на штики (Сос., II, 1958, 486); Як штик [здоро́вий, гото́вий до чого і т. ін.] —цілком, абсолютно здоровий, готовий до чого-небудь. — А може, одужає, зараз ліки всякі є… Он дід Вигон торік розігнутись не міг, так йому спину звело. Поїхав у Косопілля, покололи його і через місяць ходив, як штик… (Зар., На.. світі, 1967, 144); Кашовар зрадів: — Та я його, братці, як рідного сина догляну! Навчу борщ, кашу варити. Він у мене буде як штик! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, ЗО). 2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). — Я не пам’ятаю, щоб у нашому «хазяйстві» було коли-небудь більше активних штиків, більше вогневої потужності, аніж зараз… (Гончар, III, 1959, 419). ШТИК2, а́, ч. 1. заст. Лопата. Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз’яреного вогню (Кобр., Вибр., 1954, 174). 2. Те саме, що штих3. ШТИК3, а́, ч. Особливий морський вузол, яким зв’язують товсті мотузки, канати. Рибацький штик. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 537.

штик—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
штик—I а ч.i Те саме що багнет . перен. Зброя армя взагал.У штики! команда йти на зближення з ворогом взявши рушниц навпереваги для рукопашного бою. перен. Один боцьпхотинец...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
штик—штик а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
штик—штик штих на перший штик штих у першу чергу на початок вдразу ст То ми то зробили на перший штик а потм вже все доробимо а щось переробимо буде дуже аланцько Авторка...Лексикон львівський
штик—Багнет...Неправильно — правильно. Волощак
штик—Багнет...Неправильно-правильно
штик—штик менник чоловчого роду багнет штик менник чоловчого роду лопата штик менник чоловчого роду морський вузол...Орфографічний словник української мови
штик—БАГНЕТstrong ШТИКstrong рдше. Чумаченко багнетом розрзав халяву Григорй Тютюнник Пд вкнами в дверях камери поблискуючи штиками виринули ср шинел С. Васильченко. знаряддя...Словник синонімів української мови
штик—ШТИКstrongstrong а ч. Те саме що багнетstrong . Дивлюсь стриба вн з дуба. У руках рушниця з штиком виходить солдат. Я до нього а вн штиком прямо няк мен пдступиться Г. ...Словник української мови у 20 томах
штик—Багнет...Словник чужослів Павло Штепа
штик—багнет...Словник-антисуржик
штик—Istrong а ч. Те саме що багнет . перен. Зброя армя взагал. У штики! команда йти на зближення з ворогом взявши рушниц навпереваги для рукопашного бою. перен. Один боць...Толковый словарь украинского языка
штик—техн. штык морской узел...Украинско-русский политехнический словарь
штик—див. тж.em багнет bayonetударити в штики to bayonetзустрти в штики перен.em to receive with hostility мор.em hawser bend...Українсько-англійський словник
штик—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
штик—Bajonet...Українсько-датський словник
штик—Bajonett...Українсько-норвезький словник
штик—[sztyk]...Українсько-польський словник
штик—воен. мор. с.х. штык зустрти в штики...Українсько-російський словник
штик—Bajonett...Українсько-шведський словник
штик—брати взяти в штики кого що. Гостро рзко неприязно реагувати на д когось чинити опр комусь чомусь. Все аморальне вн в штики Бере в промовах а на дл Вн д зовсм навпаки С....Фразеологічний словник української мови