ШПИЧА́К

ШПИЧА́К, а́, ч. 1. Загострена паличка; шпичка. — Вареники! Вареники з сиром, з м’ясом і сливами! — вигукували вони [продавці], спритно настромлюючи десяток вареників на довгий шпичак (Тулуб, Людолови, II, 1957, 134); — Нащо ці шпичаки? Шашлик смажити? — пожартував він, показуючи їй скалку (Голов., Тополя.., 1965, 412); // Загострений кінець якого-небудь предмета; вістря. Залізні поручні в загорожі замерехтіли не гострими шпичаками, як колись їх робили, а рівними високими колосками, одлитими з чавуну (Кучер, Трудна любов, 1960, 199); — Гей, на бій! — кричить Трясило. — Хто за мною, поспішай! — А з-за лісу зашуміло, й стріпонулася душа, А з-за лісу рвуться коні, чорні коні, чорний жах… Сонце блискає на броні, на залізних шпичаках… (Сос., І, 1957, 385); *У порівн. Його очі кололись гострими шпичаками (Збан., Курил. о-ви, 1963, 86); // Гострий уламок дерева. І йдеш стежкою, а сам думаєш: чи то стежка, чи то так лиш хочеться думати? Невже тут ступала коли людська нога? А певно! От смереки повалені.. Лише шпичаки стирчать (Хотк., II, 1966, 317); — Зі мною ви поводитесь, мов той євангельський персонаж, що бачить шпичак в оці ближнього свого, а в своєму — колоди не помічає (Шовк., Інженери, 1956, 299). 2. У деяких рослин — колючка, шип. [Ганя:] Я ніжки збила, аж ступати трудно. Малина дика шпичаками ріже, А ви усе скоріше та скоріше (Воронько, Казка.., 1957, 49); Певно, не всім відомо, що насіння ковили, так звана сім’янка, може спричиняти чималу шкоду. Овечок доводилось прирізувати, коли сотні гострих шпичаків, заплутавшись у вовні, проколювали шкіру, пронизували м’язи, потрапляли до кровоносних судин, у шлунок, серце (Знання.., 6, 1965, 16); // Довгий вузький листок рослини; паросток. Невеличка степова річка.. буйно плескалася у своїх невисоких берегах, на яких уже витикались гостроносі шпичаки молодої трави (Добр., Очак. розмир, 1965, 275); // Стрілка очерету. Метка дітвора злодійкувато тягла з пристані Бовдюгового човна, щоб помандрувати в сагу за шпичаками (Тют., Вир, 1964, 124); Бродив [я] з слобідськими дітьми по болотах та рвав шпичаки й рогіз (Збірник про Кроп., 1955, 21). 3. Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка. — Дивлюсь я на вас, і здаєтеся ви мені складеним з гострих шпичаків та колючок. Ви — мов їжак, що настовбурчив усі свої голки… (Шовк., Інженери, 1956, 203); Вирветься який з словом, а від нього так і пирскає.., мов здоровенні шпичаки стирчать з нього на всі боки (Кол., Терен.., 1959, 221). 4. перен., рідко. Те саме, що шпи́лька 3. — Я докладу всіх зусиль,— запевнив його Каргат,— щоб ви не згадували так часто про мою кабінетність.— Дуже приємно,— не помітивши шпичака, кивнув Русевич (Шовк., Інженери, 1956, 137). ∆ Як (мов) на шпичака́х сиді́ти (стоя́ти і т. ін.) — те саме, що Як (мов) на шпилька́х сиді́ти (стоя́ти і т. ін.) (див. шпи́лька). Один грає лукавими, очима і сидить, мов на шпичаках, — так хочеться йому зареготати, другий дивиться строго (Кол., Терен.., 1959, 205). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 523.

шпичак—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
шпичак—а ч.i Загострена паличка шпичка. Загострений кнець якогонебудь предмета встря. Гострий уламок дерева. У деяких рослин колючка шип. Довгий вузький листок рослини паросто...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шпичак—шпичак а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
шпичак—шпичак менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
шпичак—див.em встря голка колючка...Словник синонімів Вусика
шпичак—встря на шашлик шпичка для стрльби з лука стрла очерету стрлка терновий колючка жачий голка словесний шпилька шпичка....Словник синонімів Караванського
шпичак—ВСТРЯstrong тонкий загострений або звужений кнець якогось предмета ШПИЧАКstrong ГОСТРЯКstrong розм. ШТИХstrong дал. ЖАЛОstrong голки штика тощо. Вийняв голку продовбав ш...Словник синонімів української мови
шпичак—ШПИЧАК а ч. Загострена паличка шпичка. Вареники! Вареники з сиром з мясом сливами! вигукували вони [продавц] спритно настромлюючи десяток вареникв на довгий шпичак З. Т...Словник української мови у 20 томах
шпичак—а ч. Загострена паличка шпичка. Загострений кнець якогонебудь предмета встря. Гострий уламок дерева. У деяких рослин колючка шип. Довгий вузький листок рослини паро...Толковый словарь украинского языка
шпичак—колючкаem prickle thorn spine трскаem splinter...Українсько-англійський словник
шпичак—em...Українсько-китайський словник
шпичак—заострнная палочка остри на растениях колючка шип игла растение в начале развития стрелка...Українсько-російський словник