Словник української мови в 11 томах

ШОФЕ́РІВ

ШОФЕ́РІВ, рова, рове. Прикм. до шофер; належний шоферові. Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері (Гончар, IV, 1960, 43); Він мимоволі доторкнувся рукою до шоферового плеча, і той, з практики знаючи, що означає цей рух, зменшив газ (Збан., Таємниця.., 1971, 331). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 512.

  1. шоферів—адктив. шофероввд словаem шофермен. чол. роду жив.водй автомобляшофер...Большой украинско-русский словарь
  2. шоферів—рова рове.Прикм. до шофер. Належний шоферов....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шоферів—шоферв прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. шоферів—ШОФЕРВ рова рове.Прикм. до шоферstrong належний шоферов.Машину хню розбило шоферову дворчну дитину тяжко поранило осколком на руках у матер О. ГончарВн мимовол доторкнувс...Словник української мови у 20 томах
  5. шоферів—рова рове. Прикм. до шофер. Належний шоферов....Толковый словарь украинского языка