Словник української мови в 11 томах

ШОЛУДИ́ВИЙ

ШОЛУДИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Покритий коростою, струпами, з горбкуватою шкірою, облізлою шерстю; паршивий. Навколо не було ні душі. Тільки пробіг до дверей станції кондуктор та мале шолудиве собаченя зголодніло обнюхувало сміття на пероні (Досв., Вибр., 1959, 34); — Якщо й цього разу збрешу, тоді вже, як шолудиву кішку,— геть з хати! (Донч., VI, 1957, 235); З усього господарства було в радгоспі лише кілька шолудивих, підібраних після фронту коненят (Гончар, Тронка, 1963, 97); // у знач. їм. шолуди́вий, вого, ч. Людина з лисиною або без волосся на голові. Полюбила чабана. Та й недоля моя! Я думала — кучерявий…В його чуба нема. Хоч є трошки, та не кучері, А вже мені шолудиві надокучили (Укр. нар. пісні, 2,1965, 433); У нього совісті, як у шолудивого волосся (Укр.. присл.., 1963, 350); В мене було стілько худоби, як у шолудивого чуба (Барв., Опов.., 1902, 313); // Рідкий (про волосся). Рудувате, шолудиве волосся старанно спущене, хитро-мудро сплетене й переплетене (Збан., Малин. дзвін, 1958, 26); // рідко. З невеликою кількістю пелюсток (про квітку). — Чого ти оце так змарніла? Колись цвіла, як повна троянда, а тепер така стала, як рожа в’яла, як шолудива квітка (Н.-Лев., VII, 1966, 192); // рідко. Порожній (про плід). — Щось неначе чи гнилі горіхи, чи шолудиві, чи що (Н.-Лев., III, 1956, 113). 2. перен., зневажл. Дуже поганий; // Нікчемний, огидний (про людей). На радянсько-німецькому фронті шолудиві фашистські вояки не раз чухають п’ятами і раз у раз чухаються (Козл., Щури.., 1956, 189); // Уживається як лайливе слово. — Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! — трясучи кулаком, промовив Жук (Мирний, І, 1954, 332); [Риндичка:] В понеділок ваша сусіда, ота шолудива кішка, Гапка підщипана, та золила сорочки у жлукті. А я й присікалась до неї! (Кроп., І, 1958, 502). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 509.

  1. шолудивий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. шолудивий—а е розм.i Покритий коростою струпами з горбкуватою шкрою облзлою шерстю паршивий. у знач. м.i шолудивий вого ч. Людина з лисиною чи без волосся на голов. Рдкий про воло...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шолудивий—шолудивий прикметник розм....Орфографічний словник української мови
  4. шолудивий—див.em гидкий поганий...Словник синонімів Вусика
  5. шолудивий—пархатий паршивий коростявий хто П. нкчемний Л. гидкий поганий п! ПЛЮГАВИЙ....Словник синонімів Караванського
  6. шолудивий—НЕГДНИЙstrong який здатний на ганебн вчинки якому властив негативн моральн якост т. н. ужив. зокрема як лайливе слово при звертанн тощо ПОГАНИЙstrong ПРЕПОГАНИЙstrong пд...Словник синонімів української мови
  7. шолудивий—ШОЛУДИВИЙ а е розм. Покритий коростою струпами з горбкуватою шкрою облзлою шерстю паршивий.Навколо не було н душ. Тльки пробг до дверей станц кондуктор та мале шолудиве с...Словник української мови у 20 томах
  8. шолудивий—а е розм. Покритий коростою струпами з горбкуватою шкрою облзлою шерстю паршивий. у знач. м. шолудивий вого ч. Людина з лисиною чи без волосся на голов. Рдкий про воло...Толковый словарь украинского языка
  9. шолудивий—розм.mangy scabby...Українсько-англійський словник
  10. шолудивий—em...Українсько-китайський словник
  11. шолудивий—разг. шелудивый паршивый...Українсько-російський словник