Словник української мови в 11 томах

ШЕВЧИ́ХА

ШЕВЧИ́ХА, и, ж., розм. Жінка шевця. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (Чуб., V, 1874, 818); Я була надворі та підмазувала призьбу, коли вгляділа, що до нас йде шевчиха Меланка (Крим., Вибр., 1965, 382). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 435.

  1. шевчиха—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. шевчиха—и ж.i розм.i Жнка шевця....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шевчиха—шевчиха менник жночого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  4. шевчиха—ШЕВЧИХА и ж. розм.Жнка шевця.Загадав швець шевчис дратовки спрясти П. ЧубинськийЯ була надвор та пдмазувала призьбу коли вглядла що до нас йде шевчиха Меланка А. Кримськи...Словник української мови у 20 томах
  5. шевчиха—и ж. розм. Жнка шевця....Толковый словарь украинского языка