Словник української мови в 11 томах

ШВА́БИ

ШВА́БИ, ів, мн. (одн. шваб, а, ч.; шва́бка, и, ж.). 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяри звуть тутешніх німців швабами (Перв., Атака.., 1946, 171). 2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Фр., VI, 1951, 329); — Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Кучер, Дорога.., 1958, 161). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 426.

  1. шваби—в мн.i одн.i шваб а ч.i швабка и ж.i . Обласна група нмцв населення колишнього герцогства Шваб. зневажл. Нмц....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. шваби—ШВАБИ шваб швабв мн. одн. швабstrong а ч. швабкаstrong и ж. Обласна група нмцв населення колишнього герцогства Шваб.Мадяри звуть тутешнх нмцв швабами Л. Первомайський. зн...Словник української мови у 20 томах
  3. шваби—в мн. одн. шваб а ч. швабка и ж. Обласна група нмцв населення колишнього герцогства Шваб. зневажл. Нмц....Толковый словарь украинского языка