Словник української мови в 11 томах

ШАБЕ́ЛЬНИК

ШАБЕ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто виробляє шаблі. Зачувши про князів об’їзд, виповзали з подільських ярів і ставали на кручі мовчазні кожум’яки, лукавоокі гончарі, ковалі заліза й міді, шабельники (Загреб., Диво, 1968, 559). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 394.

  1. шабельник—мен. чол. роду жив.той хто виробля шаблсабельник...Большой украинско-русский словарь
  2. шабельник—а ч.i спец.i Той хто виробля шабл....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шабельник—шабельник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. шабельник—ШАБЕЛЬНИК а ч. спец.Той хто виробля шабл.Зачувши про князв обзд виповзали з подльських ярв ставали на круч мовчазн кожумяки лукавоок гончар ковал залза й мд шабельники П...Словник української мови у 20 томах
  5. шабельник—а ч. спец. Той хто виробля шабл....Толковый словарь украинского языка
  6. шабельник—[szabernyk]...Українсько-польський словник
  7. шабельник—спец. сабельщик...Українсько-російський словник