ША́РПАТИ

ША́РПАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех., за що, рідко чим, об що. Тягти кого-, що-небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. Андрійко її за коси шарпає, а в самого очі так і блищать недобрим вогнем (Коцюб., І, 1955, 441); — Мамо, а мамо,— шарпає її Йвась за рукав (Григ., Вибр., 1959, 125); Віз котився поволі, коні ледве лізли, хоч Мортко щохвилини шарпав віжками, кричав "вйо" (Кобр., Вибр., 1954, 78); Рука Андрія шарпає за дротинку гудка (Ю. Янов., IV, 1959, 31); // Смикаючи, робити щось, виконувати якусь дію. Тимко проворно кинувся до припічка, схопив роговий надламаний гребінець і швидко почав шарпати неслухняне волосся (Цюпа, Грози.., 1961, 18); Ольга зі злістю шарпала серпом по сухих стеблинах жита, скидала їх докупи (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 33); // Рвучко відкривати щось (двері, хвіртку і т. ін.). Явтух Каленикович наближається до потрібних дверей, шарпає їх і заходить до палати (Ю. Янов., І, 1958, 618); Дошкульні слова молотами відлунюють в голові Терентія. Він відхиляється од воріт, люто, з дзвоном шарпає на себе ковану хвіртку (Стельмах, І, 1962, 51). 2. перех. і неперех., за що, чим, по чому і т. ін. Налітаючи поривами, рвати, тріпати, приводити в коливальний рух (перев. про вітер). Буде шарпати буря вітрила, Пожене геть по темному морю (Л. Укр., І, 1951, 66); Він держався скали, хоч як шарпала і рвала його люта хвиля (Фр., VI, 1951, 132); Докія глянула вбік, де вітер злегка шарпав велику об’яву, написану впоперек газети синім чорнилом (Цюпа, На крилах.., 1961, 38); Петро без капелюшка.., вітер шарпає волосся (Головко, І, 1957, 481); Вітер шарпав хвилю на всі боки (Ільч., Серце жде, 1939, 149); Холодний вітер шарпає за поли, в обличчя б’є сніжком (Збан., Доля, 1961, 147); Гострий морозний вітер як рашпілем шарпав по обличчях (Баш, Вибр., 1948, 185); *Образно. Лиш дальні залпи сплеском вогнепаду ще шарпали і злили горизонт (Бажан, Політ.., 1964, 11); // розм. Штовхаючи, сіпаючи і т. ін., зрушувати, приводити в дію, в рух. На кожній станції машиніст сердито шарпав поїзд (Жур., Звич. турботи, 1960, 185); Дарабою гримнуло об каміння, бризки і піна застелили світ, нас почало шарпати в усі боки; і як ми вискочили з того пекла, чому ми там не розбилися на тріски,— того я не в силі зрозуміти (Хотк., II, 1966, 409); Було чути, як пролітали бджоли в повітрі. Здавалось, хтось шарпав за незримі струни (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 21). 3. неперех. Різко, рвучко рушати з місця; смикати, сіпати. Стала баба просто рога, Задивилася, небога, Як зчепились два вози: Коні шарпають та рвуться, Візники трохи не б’ються (Фр., XII, 1953, 226); Автомобіль хурчав, шарпав (Ю. Янов., V, 1959, 126). 4. перех. і неперех., за що, чим, розм. Термосити, сіпати кого-небудь, звертаючи на що-небудь увагу, виявляючи якесь почуття і т. ін. В Неаполі так шарпають, ловлять за поли і набиваються з усяким поганим дріб’язком, що єдиний спосіб відчепитись, се бігти ні на що не дивлячись (Л. Укр., V, 1956, 413); Посадовивши Каргата, Олександр Іванович сам сів навпроти нього, поклав йому на коліно руку, щоб щоразу шарпати його, коли Каргат перестане слухати (Шовк., Інженери, 1956, 289); — Ти чого підслухуєш, щеня? — і Віра люто шарпає за плечі необачного Славка (Кач., II, 1958, 20); // Чіпляючись, рвати, завдавати болю (перев. про щось чіпке, шкарубке). Будуть шарпати одіж суворі гілки і скривавлять колючками руки (Л. Укр., І, 1951, 222); Корчі глоду й терня шарпали її волосся, дерли лице, калічили руки й ноги (Кобр., Вибр., 1954, 170); Колючки шарпали та рвали на Козакові жупан, обдирали халяву єдиного чобота (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 109). 5. перех. і неперех., перен. Порушувати чийсь спокій, настирливо, раз за разом відвертаючи чиюсь увагу, турбуючи, заважаючи і т. ін. Коли б Ви знали, яка се тяжка річ і для нього і для всіх, оті приступи кашлю.. А тут люди шарпають з усіх боків, ..треба ж на всіх поспіти (Л. Укр., V, 1956, 161); Як людина надзвичайно нервова та імпульсивна, він шарпав своїх молодих прибічників то в одну, то в другу сторону (Фр., XVI, 1955, 166); І він-то, Миколка, найбільше шарпав Максима, допитуючись, який той Берлін (Рибак, Час.., 1960, 138); — А вас тут не шарпали за колишнє? (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 40); — Мене люди зо всіх боків шарпають — розкажи, допоможи, порадь (Гончар, III, 1959, 324); Її весь час шарпали запитаннями:— Олю, а як оце? — А’ як ти вважаєш, Олю? (Загреб., Спека, 1961, 63); // у сполуч. з ім. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. Тривожити, примушуючи когось переживати, нервувати, вболівати за щось і т. ін. Тяжкі муки викликали ще тяжчі думки і, поєднавшись, шарпали і серце і душу Одарчину (Мирний, І, 1954, 53); Коли жорстока дійсність кліщами шарпає за душу, я нагадую своє минуле, свою молодість (Фр., IV, 1950, 359); Якісь неспокійні бунтівливі думки шарпали йому мозок, і він знову заговорив: — А що, діду, коли мені податись до козаків? (Добр., Очак. розмир, 1965, 43); Ураган Жовтня шарпав нерви кардиналів і прелатів (Галан, Памфл. і фейл., 1951, 15); Явдоха вела його за руку і говорила так, немов ніяка материнська тривога зараз оце не шарпала їй серця: — Чого, синку, захекався? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 17). 6. перех., розм. Шматувати когось, завдавати рани кому-небудь, розриваючи, деручи. Життя тут ні сліду́, Лиш вітер свище та орел часо́м Скиглить та шарпає свою добичу (Фр., X, 1954, 380); — Облупив я не одного 3 тих ведмедів, так за теє ж Шарпали таки не мало І мене ведмежі кігті (Л. Укр., IV, 1954, 162); // Накидаючись, бити кого-небудь. — Не знаю,— сказав Іван.— Зараз ти будеш знати! — крикнули розбійники і почали шарпати Івана (Фр., III, 1950, 151); // перен. Завдавати шкоди, заподіювати збитків, навально, раптово нападаючи (перев. воєнними діями). Жив він у саму ту нещасливу годину, як магнати польські загарбали Україну з людом, од Дніпра до Дністра, і рвали, і шарпали її на шматки (Стор., І, 1957, 163); Це було давно. Це було тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили з козацтвом одбиватись од ворогів (Гр., Без хліба, 1958, 170); — Пішли наші пани-молодці шарпати береги Анатолії, визволяти бідних невільників,— ..відповів Корж (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18); // рідко. Нападаючи, оббирати, обкрадати кого-небудь. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 415.

шарпати—аю аш недок.i перех. i неперех. за щоi рдко чимi об щоi.Тягти кого щонебудь посмиком рзко рвучко смикати за щось. Смикаючи робити щось виконувати якусь дю. Рвучко вдкри...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шарпати—шарпати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
шарпати—Грабувати...Словник застарілих та маловживаних слів
шарпати—зачпати смикати...Словник лемківскої говірки
шарпати—див.em рвати тягти...Словник синонімів Вусика
шарпати—спати смикати тпати термосити торгати д. шамотати на шматки розшарпувати втром рвати нерви сотати п! ШМАТУВАТИ....Словник синонімів Караванського
шарпати—тягати рвучкими рухами торгати смикати спати торсати висмикуючи щось скубати пдеш драти дерти рвати пасмами микати....Словник синонімів Полюги
шарпати—ДРАТУВАТИstrong збуджувати посилювати в когонебудь якесь вдчуття почуття НЕРВУВАТИstrong РОЗДРАТОВУВАТИstrong розм. ДРАЖНИТИstrong розм. РОЗДРАЖНЮВАТИstrong розм. ДРАЗНИТ...Словник синонімів української мови
шарпати—ШАРПАТИ аю аш недок. кого що за що рдко чим об що. Тягти кого щонебудь посмиком рзко рвучко смикати за щось.Андрйко за коси шарпа а в самого оч так блищать недобрим вог...Словник української мови у 20 томах
шарпати—драць драпаць шматаць тармасць...Старабеларускі лексікон
шарпати—аю аш недок. перех. em неперех. за щоem рдко чимem об щоem.Тягти кого щонебудь посмиком рзко рвучко смикати за щось. Смикаючи робити щось виконувати якусь дю. Рвучко в...Толковый словарь украинского языка
шарпати—недок.em шарпати док.em шарпнути смикатиem to pull to twitch to tug to pluckшарпати за рукав to pull ones sleeve to pull one by the sleeve тк. недок. перен.em дратуватиe...Українсько-англійський словник
шарпати—em Шарпати нерви em...Українсько-китайський словник
шарпати—[szarpaty]...Українсько-польський словник
шарпати—аю аш szarpa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
шарпати—несов. шарпати сов. шарпнути шарпонути дргать дрнуть несов. теребить человека одежду и т.п. несов. тормошить кого несов. о ветре трепать с большой силой рвать рвануть...Українсько-російський словник
шарпати—псувати шарпати нерви. . кому чи без додатка. Дратувати непокоти виводити з спокйного урвноваженого стану когонебудь. Люба мамочко!. Хоч лтературна робота каже вн п. Дер...Фразеологічний словник української мови