Словник української мови в 11 томах

ЧАЄНЯ́ТКО

ЧАЄНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до чаєня́. Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (Нар. лірика, 1956, 75); — І рада, б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Янов., І, 1959, 80); [Онисонька (побачила Ївдю):] Няня? [Ївдя:] Онисонько! Чаєнятко! (М. Куліш, П’єси, 1960, 184). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 263.

  1. чаєнятко—мен. сер. роду жив. птенец чайки...Большой украинско-русский словарь
  2. чаєнятко—а с.i Пестл. до чаня....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. чаєнятко—чанятко менник середнього роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. чаєнятко—див.em дитина...Словник синонімів Вусика
  5. чаєнятко—ЧАНЯТКО а с.Пестл. до чаня.Ой горе тй чайц чачцнебоз Що вивела чаняток при битй дороз з народно псн рада б чачка свох чаняток обняти та не воля не сила Л. Яновська[Они...Словник української мови у 20 томах
  6. чаєнятко—а с. Пестл. до чаня....Толковый словарь украинского языка
  7. чаєнятко—Young of lapwing...Українсько-англійський словник