ЦЯ́ЦЬКА

ЦЯ́ЦЬКА, и, ж. 1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Л. Укр., III, 1952, 490); А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок — ведмедик волохатенький (Забіла, Промені, 1951, 95); *У порівн. Перед ганком стала легенька повозочка, блискуча та гарненька, як цяцька (Н.-Лев., III, 1956, 217); Серпи, коси, вози, збруя — все трупом лежить коло хат, немов ті цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти (Вас., І, 1959, 130); // перен., розм. Те саме, що збро́я 1. — Принесеш цяцьку,— він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок,— а я тобі чоботи, за десять років не зносиш (Стельмах, II, 1962, 156); Підбігав [Смолюк] до діда та як схопить за карабін: — Здавай, здавай свою цяцьку (Мур., Бук. повість, 1959, 218); // перен., розм. Те, що є предметом розваги, утіхи і т. ін. Потім треба буде зібрати з молодіжі комісію для написання енциклопедії для народу по строго позитивній системі, вигнавши усякі цяцьки, попівство і ідилію (Драг., II, 1970, 461); [Xрапко (сам.. Вибира гроші на стіл): Ось вони, бач. Ось ті цяцьки, за котрі чоловік гадюкою в’ється, робиться нижче трави, тихше води… (Мирний, V, 1955, 139). &́9671; Як (на́че, нена́че і т. ін.) ця́цька — про кого-небудь гарно вбраного, гарного; щось витончене, чепурне, подібне до іграшки. І теє, й теє замишляв [я], що б ще зробити, Щоб на зиму кожух і кобеняк пошити, Штани пістряві, пояс, шапку ще чумацьку, Себе на празник виставити щоб як цяцьку! (Укр. поети-романтики.., 1968, 264); На зеленому горбу, під старими дубами стоїть маленький палац.., неначе цяцька (Н.-Лев., III, 1956, 290); Ухопи́тися за що, як дити́на за ця́цьку — надзвичайно захопитися чим-небудь. — Ну, тоді палац спалимо, там не будуть жити вдови й сироти,— не кидав свого чоловік.— Дурний тебе, Левку, піп хрестив,— обурювався Лесь Якубенко.— Вхопився за ті сірники, як дитина за цяцьку, і носиться з ними, наче з писаною торбою (Стельмах, І, 1962, 613). 2. розм. Витончена, часто дорога річ (статуетка, вазочка і т. ін.), вживана для прикрашення приміщення. І в кімнатах у нас було гарно.. Було пані кам’яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Вовчок, І, 1955, 258); Коли зрідка заходила хвиля весела чи сердита, вона [Лукія] ліпила з глини.. кумедні та химерні постаті.. На всі ті череп’яні цяцьки й витріщався Михайлик (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 181); Деякі майстри, пориваючи з високими традиціями народної художньої культури, почали створювати дешевенькі цяцьки, розраховані на міщанські смаки (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 64); // Жіноча прикраса. — Постривай,— каже [сотниківна],— чоловіче, не руш мого убрання, нехай отак побачить мене мій коханий; а як вернусь від його, то сама тобі віддам отсі цяцьки! (Стор., І, 1957, 41); — Мені, Федора, бабські сережки потрібні,— крутнув пальцем [Супрун] навколо вуха. — Тобі ж всяку всячину приносять люди. То, може, й така цяцька знайдеться (Стельмах, II, 1962, 122); [Михайло:] Обвішалася [Поліна], як та ялинка, усякими цяцьками, і тут, і тут (Собко, П’єси, 1958, 336); // Блискучі прикраси на одягу. Так зате ж кожух я вволю Крейдою наб’ю, Мережками і цяцьками Береги прош’ю [прошию] (Щог., Поезії, 1958, 114); Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину,— Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156); *У порівн. Капітан сидів поважно й міцно, а ордени його вилискували на світлі, як цяцьки золотом гаптованого мундира (Ю. Янов., II. 1958, 115). 3. перен., розм., ірон. Те саме, що ця́ця 4. [Олекса:] Чого ти пнешся? Думаєш — злякаюсь? Знаєм., що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці..! (Вас., III, 1960, 17). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 257.

цяцька—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
цяцька—и ж.i Рч призначена дтям для гри грашка. перен. розм. Те саме що зброя . перен. розм. Те що предметом розваги утхи т. н. розм. Витончена часто дорога рч статуетка ва...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
цяцька—цяцька менник жночого роду Але дв три чотири цяцьки...Орфографічний словник української мови
цяцька—цяцька д. м.em цаuц мн.em цацкиu цацодв ца...Орфоепічний словник української мови
цяцька—цацка цкие д. м. цац мн. цацки цацок дв цацькие....Орфоэпический словарь украинского языка
цяцька—Цяцька цяцьки цяцьц цяцьки цяцьок...Правописний словник Голоскевича
цяцька—див.em грашка...Словник синонімів Вусика
цяцька—грашка лялька забавка виграшка цяцянка ЕВ. зброя ЖМ. витребенька цяця....Словник синонімів Караванського
цяцька—БЛИСКТКАstrong перев. мн. блискуча пластинка лусочка цятка т. н. що нашиваються на одяг як прикраса БЛИЩИКstrong ЛЕЛТКАstrong ЦЯЦЬКАstrong розм. Вн показав нам з клочка...Словник синонімів української мови
цяцька—ЦЯЦЬКА и ж. Рч призначена дтям для гри грашка.Павлусь Леля тихо линули понад юрбою придивлялись до крамниць тамбо у вкнах було виставлено багато всякого дива там ляльк...Словник української мови у 20 томах
цяцька—и ж. Рч призначена дтям для гри грашка. перен. розм. Те саме що зброя . перен. розм. Те що предметом розваги утхи т. н. розм. Витончена часто дорога рч статуетка ва...Толковый словарь украинского языка
цяцька—див.em цяця II...Українсько-англійський словник
цяцька—цаца цацка...Українсько-білоруський словник II
цяцька—Цаца...Українсько-білоруський словник II
цяцька—цацацацка...Українсько-білоруський словник
цяцька—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
цяцька—игрушка...Українсько-російський словник
цяцька—як мов наче т. н. цяцька. Гарно прибраний чепурний з смаком одягнений оформлений оздоблений т. н. те й те замишляв я. Щоб на зиму кожух кобеняк пошити Штани пстряв по...Фразеологічний словник української мови