Словник української мови в 11 томах

ЦИБУ́ЛЬКА

ЦИБУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до цибули́на 1, 2. Ти на пухких грядках Висаджувала цибульки тюльпанів (Рильський, II, 1946, 129); То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю, сама і збере (Коцюб., II, 1955, 15); За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Н.-Лев., І, 1956, 52); *У порівн. — Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць (Н.-Лев., II, 1956, 265); — Як же так? — сполошилась, підійшовши до ридвана, і матінка Михайликова, невеличка, замучена злиднями та горем, але ще кругленька, мов цибулька, й зовсім іще не стара (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 12). 2. Зменш.-пестл. до цибу́ля 1. Боже ж мій, боже ж мій!.. і матінко й серденько!.. Що дома ж було, чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав’язую й запаковую, а то… (Тесл., З книги життя, 1949, 26); Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці, нарізане маленькими шматочками (Коцюба, Нові береги, 1959, 232). &́9651; Гу́сяча цибу́лька — те саме, що зірочки́ (див. зі́рочка 4). Навесні, невдовзі по тому, як зійде сніг, степ заквітчується ясно-жовтими зірочками гусячої цибульки та горицвіту волзького (Наука.., 5, 1967, 9); Лише незавидний цвіт гусячої цибульки самотньо проглядав крізь кладовище листу (Стельмах, II, 1962, 139). &́9671; Да́ти цибу́льки кому; Нагодува́ти цибу́лькою кого — набити кого-небудь. Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався, Цибульки б дать йому під ніс. Ентелл од ляпаса здригнувся, Разів із п’ять перевернувся, Трохи не попустив і сліз (Котл., І, 1952, 98); Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., а деколи рогачем і тьху дасть неборакові, і цибулькою нагодує (Стор., І, 1957, 52). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 207.

  1. цибулька—мен. жн. родулучок сущ. муж. рода...Большой украинско-русский словарь
  2. цибулька—и ж.i Зменш.пестл. до цибулина . Зменш.пестл. до цибуля ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. цибулька—цибулька менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  4. цибулька—цибулька д. м.em лц р. мн.em лок...Орфоепічний словник української мови
  5. цибулька—циебулка лкие д. м. лц р. мн. лок....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. цибулька—Цибулька льки льц бульки бульок...Правописний словник Голоскевича
  7. цибулька—ХОРОШ ЦИБУЛЬКА ЦИБУЛЬКИН ЦИБУЛЯ ЦЫБУЛЕНКО ЦЫБУЛЬКА ЦЫБУЛЬКИН ЦЫБУЛЯ ЦЫБКЛЬСКИЙЧасто в белорусском и в украинском в качестве фамилий используются нарицательные существител...Словарь фамилий
  8. цибулька—ЦИБУЛЬКА и ж. Зменш.пестл. до цибулинаstrong .Ти на пухких грядках Висаджувала цибульки тюльпанв М. РильськийТо чорн руки походили тут кожен бурячок кожну цибульку сама...Словник української мови у 20 томах
  9. цибулька—и ж. Зменш.пестл. до цибулина . Зменш.пестл. до цибуля ....Толковый словарь украинского языка
  10. цибулька—[cybulka]...Українсько-польський словник
  11. цибулька—уменьш. ласк. лучок головка лука луковка луковичка гусяча цибулька бот. гусиный лук...Українсько-російський словник
  12. цибулька—нагодувати цибулькою кого жарт. Побити когонебудь. Подивться ж яка з не молодиця що вона виробля з бдолашним чоловком! моркву скромадить кирпу гне. цибулькою нагоду О....Фразеологічний словник української мови