Словник української мови в 11 томах

ЦИБА́НЬ

ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 205.

  1. цибань—я ч.i розм.i Довгонога людина або тварина....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. цибань—цибань я...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. цибань—Цибань прзвище Жноч прзвища цього типу як в однин так в множин не змнюються....Орфографічний словник української мови
  4. цибань—цибань менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  5. цибань—див.em високий...Словник синонімів Вусика
  6. цибань—ЦИБАНЬ я ч. розм.Довгонога людина або тварина.Та в мене добрий цибань як цибне то хоч би який рв то перескоче Сл. Б. Грнченка....Словник української мови у 20 томах
  7. цибань—я ч. розм. Довгонога людина або тварина....Толковый словарь украинского языка