Словник української мови в 11 томах

ЦАРИ́ННИК

ЦАРИ́ННИК, а, ч., розм. Сторож, охоронник на царині (у 1-2 знач.). — Паничу, загубили гарбуза! — крикнув непоміркований царинник і побіг ловити гарбуза, щоб догодити своєму паничеві (Н.-Лев., III, 1956, 28); Він був у нас царинником, доглядав царини,— щоб ніхто не шкодив (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 182.

  1. царинник—а ч.i розм.i Сторож охоронник на царин у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. царинник—царинник менник чоловчого роду стота охоронник на царин розм....Орфографічний словник української мови
  3. царинник—ЦАРИННИК а ч. розм.Сторож охоронник на царин у знач. Паничу загубили гарбуза! крикнув непомркований царинник побг ловити гарбуза щоб догодити свому паничев . НечуйЛев...Словник української мови у 20 томах
  4. царинник—а ч. розм. Сторож охоронник на царин у знач....Толковый словарь украинского языка