ХІТЬ

ХІТЬ, хо́ті і діал. хі́ті, ж., розм. 1. перев. до чого або з інфін. Бажання, прагнення здійснити, виконати щось, домогтися чогось. На другий день добув [Чіпка] десь ціпа й молотив у клуні.. Де та сила і хіть узялися! (Мирний, І, 1949, 323); Щоб була ти щасливою в світі,— То не мав би я іншої хіті, Най там серце кого не коха (Граб., І, 1959, 264); // у знач. присудк. сл. Є бажання, хочеться. Хто хоче, грає або співає, кому хіть — бряжчить на арфі (Вовчок, І, 1955, 374); // Потреба в чому-небудь. Зістався смуток, той смуток, що гризе душу, проганяє сон вночі, одбиває хіть їсти й пити (Н.-Лев., VI, 1966, 68); Звірі полювали один на одного, дрібнота рятувалася від хижаків, хижаки докладали всіх зусиль, щоб перехопити, щоб упіймати й задовольнити свою хіть до їжі (Донч., II, 1956, 43). &́9671; Бере́ (бра́ла, взяла́, прийшла́, при́йде) хіть — хочеться, хотілося, захочеться, захотілося. — Куди їм виселятись? пощо? — питали вони себе, і їх брала хіть в живі очі розсміятися (Коцюб., І, 1955, 294); — Ти шиєш, та й мене взяла хіть до роботи,— обізвалась Марта Кирилівна (Н.-Лев., VI, 1966, 62); От, може, вам колись,— часами се буває,— Розглянути старі шпаргали прийде хіть (Л. Укр., І, 1951, 112); З (із) [вели́кою, ми́лою і т. ін.] хі́ттю — з приємністю, радістю; охоче. — У кого се ти хліба позичила? — У Микити у Румая.— Довго, мабуть, гнувся — не давав? — О, де ж там! І трошки ні! Зараз, таки зараз дав, із милою хіттю (Вовчок, І, 1955, 147); З великою хіттю пристану до перекладання книжок для дітей (Коцюб., III, 1956, 121). 2. Нахил, потяг, пристрасть до якоїсь діяльності чи якихось занять. Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику (Рильський, III, 1961, 204); Семенко усю свою хіть, що мав до господарства, з хати на клуб переніс (Мур., Бук. повість, 1959, 134); — Не знаєш, що твій батько — мій батько? Що він мені прищепив хіть до механізації? Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили (Логв., Давні рани, 1961, 144); // до кого. Любовний потяг, пристрасть. — Рутулець Турн тебе вже свата, За ним, бач, тягне і Амата, І ти в йому находиш смак. До кого хіть ти більшу маєш, Скажи, кого з нас вибираєш? (Котл., І, 1952, 178). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 75.

хіть—мен. жн. родуохота хть до ж охота к пище...Большой украинско-русский словарь
хіть—хот i дал.i хт ж.i розм.i перев. до чого або зi нфн. Бажання прагнення здйснити виконати щось домогтися чогось. у знач. присудк. сл.i бажання хочеться. Потреба в чомун...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хіть—хть менник жночого роду форма хт далектною...Орфографічний словник української мови
хіть—Хть хот хот хттю...Правописний словник Голоскевича
хіть—хотння охота бажання жм. кортячка с. прагнення до чого нахил потяг поваб пристрасть хист до кого жага п! ЖАДОБА...Словник синонімів Караванського
хіть—БАЖАННЯstrong чого з нфн без додатка внутршня потреба чогонебудь зацкавленсть у здйсненн чогонебудь володнн чимнебудь ХОТННЯstrong рдше ХТЬstrong перев. до чого або з нф...Словник синонімів української мови
хіть—ХТЬ хот дал. хт ж. розм. перев. до чого або з нфн. Бажання прагнення здйснити виконати щось домогтися чогось охота готовнсть.Були латинц дружн люди воюватись мали хть ....Словник української мови у 20 томах
хіть—хот em дал. хт ж. розм. перев. до чого або зem нфн. Бажання прагнення здйснити виконати щось домогтися чогось. у знач. присудк. сл. бажання хочеться. Потреба в чомуне...Толковый словарь украинского языка
хіть—бажанняem wish forem desire forem жагаem thirst cravingз хттю willingly readily gladly...Українсько-англійський словник
хіть—ахвота ловы паляванне...Українсько-білоруський словник II
хіть—Ахвота...Українсько-білоруський словник II
хіть—ахвоталовыпаляванне...Українсько-білоруський словник
хіть—род. хот разг. охота желание сильнее перен. жажда пристрастие к чемун. склонность стремление настойчивое влечение к чемун. хть бере кого хочется кому кто жаждет чего хть...Українсько-російський словник