ХРИПІ́ТИ

ХРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. хрипля́ть; недок. 1. неперех. Видавати горлом хрипкі звуки. Бабу Оришку знову кашель напав, і, тяжко хрипучи, грузько спльовуючи, вона почала одкашлюватись (Мирний, І, 1954, 239); Поставив [Юрчик] Марусю на ноги, а сам, як підрізаний дуб, повалився на землю. Хрипів так, що земля, здавалося, хитається, і от гине, ну, гине зараз тут же чоловік (Хотк., II, 1966, 277); У горлі йому щось булькало, він хрипів, захлинався (Жур., Нам тоді.., 1968, 51); Після вигуків здивування запанувала глибока тиша. І в цій тиші ясно було чути, як хрипить і схлипує дитина (Донч., III, 1956, 18); Змій кривавим потом вкрився, Важко дише і хрипить (Перв., Райдуга.., 1960, 171); // перев. безос. Про хрипи в грудях, горлі. Як хрипить у грудях, не буть йому в людях (Укр.. присл.., 1955, 150); Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки сопло, хрипіло (Мирний, І, 1954, 305); Потім почав [пілот] марити, слова мішалися з стогоном, в грудях його все зловісніше булькало, хрипіло. Рожева піна виступила на губах (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 124); Огоньков схопився, став борсатися, кричав, просився, щоб його пустили додому, нахвалявся, хрипів грудьми (Тют., Вир, 1964, 388); // Видавати звуки, схожі на хрип (про предмети). Великий дзвін хрипів, неначе стара розбита сковорода (Н.-Лев., III, 1956, 193); Інколи вони [дзигарі] починали хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 99); Десь на лівому фланзі зметнулись в небо пружні хвости комети «катюш»..— Лунко,— каже капітан Чумаченко.— На хорошу погоду. Отак заводські гудки у нас над Дніпром: на дощ — хриплять, а на добру погоду — співають лунко (Гончар, III, 1959, 284). 2. неперех. Мати в голосі хрипоту, видавати замість слів, співу, крику хрип. Дяк — ні до бога, ні до людей: хрипить, кувікає та вищить на криласі та ще й плює через крилас на громаду (Н.-Лев., IV, 1956, 154); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла (Коцюб., І, 1955, 312); Цигуля з Юхимом кинулись до сарая й витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (Головко, II, 1957, 287); // Звучати хрипко, бути хрипким (про голос). Раптом Естерка серед дзвонів почула щось інше. Спочатку як тихий плач, а далі мов виття вітру. З часом ті згуки грубшали, хрипіли, оберталися в рик (Коцюб., II, 1955, 181); Голос вірно і правдиво служив мені і в ролях, і в концертах. В комедіях він хрипів, гарчав, присвистував і часом робився тоненьким тенорком (Думки про театр, 1955, 129). 3. перех. і неперех. Говорити, кричати, співати хрипко, хрипким голосом. — Га? що кажеш? — хрипів грек, намагаючись перекричати шум прибою (Коцюб., І, 1955, 391); З чола дзюрчала кров і заливала очі. А Василь розривав на грудях сорочку і щось хрипів (Ірчан, II, 1958, 60); — Давай! — хрипить старшина, оглядаючись і підганяючи носіїв (Гончар, Новели, 1954, 20); Бер ураз визвірився на мене своїми великими, запаленими безсонням очима і голосом, повним ненависті й дивного переляку, хрипить: — К чор-р-рту!.. Я не піду ні на яку провокацію… (Кол., На фронті.., 1959, 64); *Образно. Мертва земля, Наче раб у темниці, Спрагло хрипить: — Води! (Перв., II, 1958, 36); // неперех. Хрипко, невиразно звучати (про музичні інструменти, радіо і т. ін.). З правого боку озера, обложившись зеленим очеретом, сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку; — дудка ревла-хрипіла (Мирний, IV, 1955, 23); [Самопал:] Грає ще [сопілка]. Стільки в бур’яні пролежала, а ще грає… Правда, трохи.. хрипить… (Зар., Антеї, 1962, 267); // неперех. Видавати характерні, подібні до хрипу звуки (про птахів). Пестропера сойка хрипіла в вершках смерек (Фр., VI, 1951, 11); Безугавно з писком хрипіли лиски (Досв., Вибр., 1959, 411). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 145.

хрипіти—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem хрипвши хриплячихрипетьДеепричастная формаem хрипев хрипя...Большой украинско-русский словарь
хрипіти—плю пиш мн.i хриплять недок.i неперех. Видавати горлом хрипк звуки. перев. безос. Про хрипи у грудях горл. Видавати звуки схож на хрип про предмети. неперех. Мати в голо...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хрипіти—ХРИПТИ ХРОПТИ ХРОПТИ плю пиш. .strong неперех.em Видавати горлом хрипк або схож на хрипк звуки мати в голос хрипоту. В горл йому щось булькало вн хрипв захлинавсяem С.Жу...Літературне слововживання
хрипіти—хрипти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
хрипіти—хрипти пиuш пиеsupмоu пиеsupтеu плаuт нак.em пиu п...Орфоепічний словник української мови
хрипіти—хриептие плу пиш пиемо пиете плат нак. пи пт....Орфоэпический словарь украинского языка
хрипіти—Хрипти плю пиш плять...Правописний словник Голоскевича
хрипіти—див.em говорити...Словник синонімів Вусика
хрипіти—ГОВОРИТИstrong передавати словами думки почуття тощо повдомляти про щось КАЗАТИstrong ПРОМОВЛЯТИstrong ПРОКАЗУВАТИstrong ВИМОВЛЯТИstrong БАЛАКАТИstrong МОВИТИstrong МОВЛЯ...Словник синонімів української мови
хрипіти—ХРИПТИ плю пиш мн. хриплять недок. Видавати горлом хрипк звуки.Бабу Оришку знову кашель напав тяжко хрипучи грузько спльовуючи вона почала одкашлюватись Панас Мирний [Юр...Словник української мови у 20 томах
хрипіти—плю пиш мн. хриплять недок. неперех. Видавати горлом хрипк звуки. перев. безос. Про хрипи у грудях горл. Видавати звуки схож на хрип про предмети. неперех. Мати в гол...Толковый словарь украинского языка
хрипіти—To wheeze to speak hoarsely про хворогоem to crepitate...Українсько-англійський словник
хрипіти—...Українсько-китайський словник
хрипіти—плю пиш chrypiec charcze...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
хрипіти—хрипеть...Українсько-російський словник