ХВОСТА́ТИЙ

ХВОСТА́ТИЙ, а, е. 1. Який має хвіст; з довгим або густим хвостом. Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав: До берега частенько припливала І щиро куманька свого Карасиками шанувала (Гл., Вибр., 1951, 107); Маленькі хвостаті та рогаті чортики висолопили до його язики (Н.-Лев., II, 1956, 347); В прозорому ж гаї лунко луна між деревами ухала; дятли ще дужче тукать взялися; а білки хвостаті з вершечка ялини шишками кидались вниз (Тич., І, 1957, 264); // у знач. ім. хвоста́ті, тих, мн. Те саме, що Хвоста́ті земново́дні. Земноводні поділяються на безхвостих (жаба, ропуха) і хвостатих (тритон) (Зоол., 1957, 95). Хвоста́ті земново́дні — ряд земноводних тварин, які мають видовжене тіло з добре розвиненим хвостом. Хвостаті земноводні мають видовжене більш або менш циліндричне тіло, що поступово переходить у стиснутий з боків веслуватий або циліндричний (у поперечному розрізі) хвіст, довжина якого майже дорівнює тулубові (Визначник земноводних.., 1955, 18). 2. Який має хвіст (у 3-8 знач.). На обох листах писар поставив свій з багатьма хвостатими закарлючками підпис, а на тому місці, де мав бути підпис кошового, накреслив, як завжди, великого розгонистого хреста (Добр., Очак. розмир, 1965, 221); Хвостаті, як ворони, лакеї у фраках уже метушились там побіля столів, подзенькуючи посудом (Гончар, Таврія, 1952, 273); Крім зір, на небі спостерігаються хвостаті тіла — комети і туманні плями — туманності (Курс заг. геол., 1947, 14); Позад будинку, що з його даху Черниш вів свої спостереження, стояв інший будинок такого ж стандартного типу. Раз у раз з його поверхів вишуговувало хвостате пружне полум’я. Били міномети (Гончар, III, 1959, 242); Біля стійки посилочного відділу черги по суті немає, Вона просто не встигає вирости у справжню «хвостату»: кілька хвилин — і посилка у ваших руках (Рад. Укр., 22.III 1971, 4). Хвоста́та зі́рка — комета. Щороку астрономи відкривають кілька нових хвостатих зірок (Наука.., 7, 1961, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 48.

хвостатий—адктив...Большой украинско-русский словарь
хвостатий—а е. Який ма хвст з довгим або густим хвостом. у знач. м.i хвостат тих мн. Те саме що хвостат земноводн.Хвостат земноводн ряд земноводних тварин як мають видовжене тло з...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хвостатий—хвостатий прикметник...Орфографічний словник української мови
хвостатий—див.em чорт...Словник синонімів Вусика
хвостатий—ХВОСТАТИЙ а е. Який ма хвст з довгим або густим хвостом.Один мордатий Кт до Щуки учащав Пройдисвтка зубаста знала Чого хвостатий кум бажавДо берега частенько припливала ...Словник української мови у 20 томах
хвостатий—а е. Який ма хвст з довгим або густим хвостом. у знач. м. хвостат тих мн. Те саме що хвостат земноводн. Хвостат земноводн ряд земноводних тварин як мають видовжене тл...Толковый словарь украинского языка
хвостатий—long tailed caudate...Українсько-англійський словник
хвостатий—em...Українсько-китайський словник
хвостатий—[hwostatyj]...Українсько-польський словник
хвостатий—хвостатый разг. хвостастый...Українсько-російський словник