Словник української мови в 11 томах

ХВИЛЮ́ЮЧИЙ

ХВИЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до хвилюва́ти. Десь за Ташанню, на Залужжі, ледве чутно, так, ніби з пухової постелі, долинуло оте хвилююче серце хлібороба півняче «ку-ку-рі-ку-у-у!» (Тют., Вир, 1964, 107). 2. у знач. прикм. Який викликає хвилювання (у 2 знач.), сповнений хвилювання. В хвилюючім повіванні весни, нарешті в самих нас — якесь сподівання (Коцюб., II, 1955, 363); В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова, з якими звертається до своєї Соціалістичної Вітчизни (Рильський, IX, 1962, 119); Ігор увесь віддався незвичному і хвилюючому почуттю (Донч., V, 1957, 25); Звичайні слова, сполучені волею автора в урочисті ряди, обертаються часом в поеми, сповнені нового хвилюючого змісту (Довж., І, 1958, 86); Стояла тиха і по-своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з-під кожного куща виповзав туман, і тому здавалося, що над землею коливалися два неба: знизу сіре, вище — сизе (Стельмах, І, 1962, 399); // у знач. їм. хвилю́юче, чого, с. Те, що хвилює. Хвилююче — завжди незабутнє (Баш, На землі.., 1957, 16). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 40.

  1. хвилюючий—адктиввд дсловаem хвилюватиякий виклика хвилюванняволнительный...Большой украинско-русский словарь
  2. хвилюючий—а е. Дприкм. акт. теп. ч. до хвилювати. у знач. прикм.i Який виклика хвилювання у знач. сповнений хвилювання. у знач. м.i хвилююче чого с. Те що хвилю....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. хвилюючий—хвилюючий дприкметник вд хвилювати хвилюючий прикметник який виклика хвилювання...Орфографічний словник української мови
  4. хвилюючий—ХВИЛЮЮЧИЙ а е.Який виклика хвилювання у знач. сповнений хвилювання.В хвилюючм повванн весни нарешт в самих нас якесь сподвання М. КоцюбинськийВ глибинах серця свого зна...Словник української мови у 20 томах
  5. хвилюючий—а е. Дприкм. акт. теп. ч. до хвилювати. у знач. прикм. Який виклика хвилювання у знач. сповнений хвилювання. у знач. м. хвилююче чого с. Те що хвилю....Толковый словарь украинского языка
  6. хвилюючий—тривожнийem perturbing disturbing що збуджуem exciting nerveracking stirring що чаруem thrilling що зворушуem moving...Українсько-англійський словник
  7. хвилюючий—хвалюючы...Українсько-білоруський словник II
  8. хвилюючий—Хвалюючы...Українсько-білоруський словник II
  9. хвилюючий—хвалюючы...Українсько-білоруський словник
  10. хвилюючий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  11. хвилюючий—Turbulent urolig...Українсько-датський словник
  12. хвилюючий—...Українсько-китайський словник
  13. хвилюючий—Urolig bekymret...Українсько-норвезький словник
  14. хвилюючий—wzruszajcy niepokojcy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  15. хвилюючий—волнующий возбуждающий...Українсько-російський словник
  16. хвилюючий—Turbulent orolig...Українсько-шведський словник