Словник української мови в 11 томах
ФЛУКТУВА́ТИ, ФЛЮКТУВА́ТИ
ФЛУКТУВА́ТИ, ФЛЮКТУВА́ТИ, у́є, недок., спец. 1. Проявляти флуктуацію, флюктуацію (у 1 знач.). 2. Коливатися (про рідину, що зібралася в якійсь порожнині). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 609.