Словник української мови в 11 томах

ФЛАНКУВА́ТИ

ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється; // Прикривати, підтримувати з флангу. Міцні масивні квадратні бастіони [Ужгородського замку] трохи виступають уперед і фланкують рів вздовж кріпосної стіни (Знання.., 5, 1966, 26); Фланкувати берег. 2. Бути, перебувати, розташовуватися з боків чого-небудь. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 605.

  1. фланкувати—ую уш недок.i i док.i перех.i i неперех.i вйськ. Вести вогонь уздовж лн фронту у фланг противников який наступа або обороняться. Прикривати пдтримувати з флангу. Фланку...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. фланкувати—фланкувати дслово недоконаного доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. фланкувати—ФЛАНКУВАТИ ую уш недок. док. що без прям. дод. вйськ. Вести вогонь уздовж лн фронту у фланг противников який наступа або обороняться. Прикривати пдтримувати з флангу.Мц...Словник української мови у 20 томах
  4. фланкувати—ую уш недок. em док. перех. em неперех. вйськ. Вести вогонь уздовж лн фронту у фланг противников який наступа або обороняться. Прикривати пдтримувати з флангу. Фланкува...Толковый словарь украинского языка
  5. фланкувати—[ftankuwaty]...Українсько-польський словник