Словник української мови в 11 томах

У́ЛИЦЯ

У́ЛИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що ву́лиця. По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає (Шевч., II, 1963, 143); Виглянув за ворота вздовж улиці — тихо й мертво (Головко, І, 1957, 71); У зелених садках білі хатки тонуть, і вигін зеленіє, де ми на улицю збиралися,… (Мирний, І, 1954, 72). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 430.

  1. улиця—ж.i рдкоi.Те саме що вулиця....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. улиця—Улиця менник жночого роду населений пункт в Укран...Орфографічний словник української мови
  3. улиця—улиця менник жночого роду рдко...Орфографічний словник української мови
  4. улиця—Улиця звичайноem вулиця ц цею...Правописний словник Голоскевича
  5. улиця—вулиця...Русинсько-український словник
  6. улиця—УЛИЦЯstrong див. вулиця...Словник української мови у 20 томах
  7. улиця—Вулиця вуличка...Словник чужослів Павло Штепа
  8. улиця—ж. рдкоem. Те саме що вулиця....Толковый словарь украинского языка