ТРІПОТА́ТИ

ТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Часто, дрібно коливатися, дрижати. То комин [гуральні] упаде в око, то дим, як чорний кудлатий змій, тріпоче в повітрі (Коцюб., II, 1955, 85); Тріпоче сокір, сріблом потемнілим знімаючись у вогку височінь (Рильський, І, 1960, 219); Високо підніс він [Мотора] праву руку, а в ній легенько тріпотів папірець (Кир., Вибр., 1960, 341); // Швидко махаючи крилами, триматися в повітрі (про птахів, метеликів і т. ін.). Вгорі.. жайворон тріпоче (Дор., Три богатирі, 1959, 83); // Швидко, безперестанно рухати, коливати, махати чим-небудь. Небо всміхнулось до його, до Зінька, так саме,.. як до тих метеликів, що тріпотали кольористими крильцями над зеленими хвилями [хлібів] (Гр., ІІ,1963, 322); Жайворонок в небо весело завився, крильцями тріпоче, піснею залився (Щог., Поезії, 1958, 102); З кожним разом течія все скупіше тріпотіла золотими прожилками (Стельмах, II, 1962, 186); // Маяти, розвіватися (на вітрі, у повітрі тощо). Гупають сільські чоботи, лопотять підтички і тріпотять на вітрі стрічки дівчат (Коцюб., II, 1955, 8); Прапор над нашим сільбудом тріпоче, тріпоче (Мал., Запов. джерело, 1959, 51); // Мигтіти, мерехтіти, блимати (про світло, вогонь і т. ін.). Чорні хмари грізно йдуть від моря.. В них тріпочуть блискавиці сині… (Забіла, У.. світ, 1960, 164); Зорі мигтіли, тріпотіли по обрію, мов живі (Гончар, Новели, 1954, 171); Увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і віддаляє та й віддаляє лебедів (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 8); // Звучати тремтливо, переливчасто (про голос, звуки). І поки грав Марусяк, поки тріпотіли в осіннім небі останні ридання лебединої пісні, — в великім очарованню [очаруванні] стояла товпа (Хотк., II, 1966, 294); Переливчастий тенорок, неголосно тріпочучи, зразу ж бере за душу (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 553). 2. Судорожно здригатися всім тілом. Біду собі купила Та й за свої гроші.. І кривий, і сліпий, Ще й де того горбатий, А як стане тріпотати, Треба з хати утікати (Україна.., І, 1960, 345); — Катре! — почну, — а Катря як стисне мені руку: — Іде, іде [Чайченко], просто до нас іде! — шепче, а сама так і тріпоче (Вовчок, І, 1955, 190); А він [щупак] тріпоче та стрибає в кошику (Тулуб, Людолови, І, 1957, 75); В руках Ремо качка полохливо тріпотіла, а його пальці відчували калатання збентеженого пташиного серця (Досв., Гюлле, 1961, 62); // Часто й посилено битися (про серце). Б’ється, тріпоче гаряче серце. Воно відчуло радість (Чорн., Визвол. земля, 1950, 101); Серце тріпотить — бо ось перед очима низенькі хати, заснулі дерева, сіра колія дороги (Коп., Лейтенанти, 1947, 8); // Злегка дрижати, тремтіти. Син треться біля батька, мовчить, тільки ніздрі тріпотять (Тют., Вир, 1964, 328); * Образно. Коли уся душа тріпоче, як білий парус на човні, — Тоді рука моя не хоче Пером виводити пісні (Рильський, І, 1960, 138); // перен. Ледве помітно проявлятися (про життя, усмішку тощо). Життя тріпотіло, билося в ньому [пораненому] кволим вогником в степу на осінньому вітрі (Коз., Гарячі руки, 1960, 129); — Яка ти славна, Уляно, при місяці, звісно. — Ну що ти вигадуєш? — ніяковіє від його слів дружина, а в пухких куточках її уст спокійно тріпоче щаслива усмішка (Стельмах, І, 1962, 481). 3. перен., рідко. Те саме, що тремті́ти 3; дрижати (у 3 знач.). Ні, тріпотіть ви, людоїди, І ви, ганебні зрадники! Ось вже помсти час надійде, Знайдуться на вас месники (Пісні та романси… II, 1956, 265); Наллялися вже були кров’ю жили Ясенові, ось-ось вибухне страшний його гнів, що від нього завжди тріпотіло все навкруги, кидалось урозтіч. Але все ж раптом ущух, підкорився жінці (Крот., Сини.., 1948, 16); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Забіла, Поезії, 1963, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 273.

тріпотати—очу очеш i трпотти очу отиш недок.i Часто дрбно коливатися дрижати. Швидко махаючи крилами триматися в повтр про птахв метеликв т. н. Швидко безперестанно рухати колива...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тріпотати—трпотати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
тріпотати—Тр[е]потати почу почеш почуть em тр[е]потти почу потиш потять...Правописний словник Голоскевича
тріпотати—див.em дрижати...Словник синонімів Вусика
тріпотати—крильми стрпувати прапор маяти лопотти...Словник синонімів Караванського
тріпотати—БИТИСЯstrong робити рзк судорожн рухи всм тлом ПОБИВАТИСЯstrong КОЛОТИТИСЯstrong ТПАТИСЯstrong ТРПАТИСЯstrong ТРПОТАТИstrong ТРПОТТИstrong пдсил. ТРПОТАТИСЯstrong пдсил. ...Словник синонімів української мови
тріпотати—ТРПОТАТИ очу очеш ТРПОТТИstrong очу отиш недок. Часто дрбно коливатися дрижати.То комин [гуральн] упаде в око то дим як чорний кудлатий змй трпоче в повтр М. Коцюбинськи...Словник української мови у 20 томах
тріпотати—свтло блимати блимнути виблимувати виблимати зблимувати зблимати наблимувати наблимати .поблимувати поблимати проблимувати проблимати бликати вибликувати вибликнути повиб...Словник чужослів Павло Штепа
тріпотати—тремтти...Словник-антисуржик
тріпотати—очу очеш em трпотти очу отиш недок. Часто дрбно коливатися дрижати. Швидко махаючи крилами триматися в повтр про птахв метеликв т. н. Швидко безперестанно рухати коли...Толковый словарь украинского языка
тріпотати—To quiver to tremble to quake to throb to shiver to shake про серцеem to palpitate...Українсько-англійський словник
тріпотати—несов. трпотати трпотти сов. трпотатися трепетать разг. трепетаться дрожать биться разг. трепыхаться перен. колебаться от ветра полоскать полоскаться о свете мерцать м...Українсько-російський словник