ТОНУ́ТИ

ТОНУ́ТИ, тону́, то́неш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. Лебеді пливуть, віночки тонуть, Віночки потопають (Чуб., V, 1874, 349); Хотілось мені почваниться перед хлопцями, так я й не знав, де та сміливість узялась. Скочив я в воду; думав, буде мені по шию, але примічаю, що ногами дна не достаю та все тону глибше (Н.-Лев., VI, 1966, 94); Пароплав швидко нахилився на бік і почав тонути (Сміл., Сашко, 1954, 197); Я кидаю камінець у воду — він підскакує на воді й тоне (Ю. Янов., II, 1958, 32); // Мати властивість опускатися на дно, не тримаючись на поверхні води. Залізо тоне у воді; // Занурюючись у воду, в трясовину і т. ін., гинути, вмирати. Онде нещаслива жінка, вона тоне в болоті, болото її засмоктує (Л. Укр., III, 1952, 731); Вода клекотіла й пінилась від куль. Освітлені вибухами, водяні смерчі від мін та снарядів розтинали пітьму й спадали на тих, хто плив і тонув, важкими студеними потоками (Довж., І, 1958, 317); Провалилась їхня тачанка на мосту. Що там коїлось! Дишло поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на живіт йому копитами стає (Гончар, II, 1959, 263). 2. Занурюватися, провалюватися у що-небудь в’язке, сипке, м’яке; грузнути. Він увійшов у маленьку вітальню.. Нога тонула в м’якім дорогім килимі, блідо-рожеве світло потиху лилося з ліхтаря, покриваючи всю кімнату якоюсь таємною напівтемрявою (Хотк., І, 1966, 49); Найбільше страждали тут вівці: вони по черево тонули в піску і на підйомі безпорадно борсалися в ньому, та й люди насилу витягали ноги (Тулуб, В степу.., 1964, 70); Взявши на руки телятко, поніс [Кеня] його за першим оленем.. Тонучи в снігу, стрибаючи і падаючи, вона [олениця] бігла за ним (Багмут, Щасл. день.., 1959, 250). 3. перен. Ставати або бути ледве видним, огортаючись чим-небудь. Потемнів і ставок, посутеніла слобода, вилискуючи білими хатками, здавалося — все те тихо тонуло у якомусь рідкому тумані (Мирний, III, 1954, 299); Засліпили небо хмари, Тоне сонечко у млі (Граб., І, 1959, 289); Було вже нерано. Селище тонуло в темряві. Тільки шахта і естакада рясно світилися вогнями (Ткач, Плем’я.., 1961, 215); Сиваш тоне у мороці, не видно, є там вода чи нема (Гончар, II, 1959, 426); // Бути серед великої кількості чого-небудь, бути прикритим або укритим чимсь; утопати. Сторожки тонули в вишнях та черешнях, ніби по пояс стояли в оргинії, мальві, маківках, гвоздиках та чорнобривцях (Н.-Лев., VII, 1966, 260); В злоті парк осінній тоне, небо синє, повне дум… (Сос., І, 1957, 350); Палац тонув у величезних вікових тополях (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 35); // Бути мало чутним або ставати нечутним серед сильніших звуків, шумів. Голоси дівчаток тонули в хлоп’ячому гармидері, ставали все несміливішими, а згодом і зовсім зникли (Збан., Курил. о-ви, 1963, 127); І знову ясно почув [командир] голоси своїх гармат. Вони тонули в суцільному гулі, стократ перехрещені несамовитими вигуками «полундра» (Кучер, Голод, 1961, 140). 4. перен. Повністю віддаватися чому-небудь (почуттю, мріям, праці, справі і т. ін.); мати багато, вдосталь чогось. І я вірив, мріяв, любив, Тонув душею в рожевім тумані, будував золоті замки на вітрі (Фр., IV, 1950, 344); Ах, коли б же то нам, Марціале любий, Довелося діждать хоч на старість щастя: По вподобі своїй укладать дозвілля, У правдивих тонуть життьових вигодах (Зеров, Вибр., 1966, 342); В праці радісній то́ну я.. Від хустини червоної Вітер пісню приніс (Рильський, II, 1960, 26); Тону в журбі, в задуми димі… Невже й для мене доля ця?! (Сос., І, 1957, 168). ◊ То́не зір (по́гляд, о́ко); То́нуть о́чі в чому — про неможливість охопити щось в деталях через його глибину, широчінь, далечінь. Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (Н.-Лев., II, 1956, 384); Тоне зір у небозводі, він такий широкий (Сос., І, 1957, 196); То́не зір у зо́рі (по́гляд у по́гляді) — про неможливість відірватися очима від очей коханої (коханого). Любов, краса віків! Чудні твої закони. Нікому не збагнуть страшних глибин твоїх. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне і впасти хочеться до любих ніжних ніг (Сос., II, 1958, 158); Вечірня радість, мов далекі дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна… До стомленого підійшли вікна, І в погляді, як в морі, погляд тоне… (Рильський, II, 1960, 271); Тону́ти в кро́ві́ — здійснювати масове кровопролиття; купатися в крові. В той великий час тирани Бачать сльози міліонів, Чують болі міліонів І тонуть у людській крові (Фр., XIII, 1954, 21); Тону́ти в розко́шах — жити в надмірному багатстві й пишноті. А вельможне панство тоне в розкошах, марнує час у хвастощах (Кач., II, 1958, 411). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 193.

тонути—дсл. недокон. виду що робитиem неперех. хм.Дприслвникова формаem тонувши тонучитонутьДеепричастная формаem тонув...Большой украинско-русский словарь
тонути—тону тонеш недок.i Занурюючись у воду опускатися на дно пд дю сили ваги потопати. Мати властивсть опускатися на дно не тримаючись на поверхн води. Занурюючись у воду в т...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тонути—тонути дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
тонути—тонути тоuнеиsupш нак.em тониu н...Орфоепічний словник української мови
тонути—тоунутие ну тонеиш нак. тони нт....Орфоэпический словарь украинского языка
тонути—тонуть погружаться...Сербско-русский словарь
тонути—потопати топитися ти на дно у снгу грузнути у мл поринати у що в зелен утопати у гамор губитися розчинятися у кров купатися в туман зникати у прац заглиблюватися у що вдд...Словник синонімів Караванського
тонути—занурюючись опускатися вниз потопати топитися....Словник синонімів Полюги
тонути—ГРУЗНУТИstrong в чому в що без додатка занурюватися в щось вязке сипке тощо ВГРУЗАТИstrong УГРУЗАТИstrong в що ЗАГРУЗАТИstrong в чому в що ПОГРУЗАТИstrong в чому в що ВЯ...Словник синонімів української мови
тонути—ТОНУТИ тону тонеш недок. Занурюючись у воду опускатися на дно пд дю сили ваги потопати.Лебед пливуть вночки тонуть Вночки потопають П. ЧубинськийХотлось мен почваниться п...Словник української мови у 20 томах
тонути—тону тонеш недок. Занурюючись у воду опускатися на дно пд дю сили ваги потопати. Мати властивсть опускатися на дно не тримаючись на поверхн води. Занурюючись у воду в ...Толковый словарь украинского языка
тонути—физ. тонуть...Украинско-русский политехнический словарь
тонути—to drown про судноem to sink to go down to founder...Українсько-англійський словник
тонути—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
тонути—Drukne synke...Українсько-датський словник
тонути—em...Українсько-китайський словник
тонути—Synke...Українсько-норвезький словник
тонути—[tonuty]...Українсько-польський словник
тонути—ну неш ton...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
тонути—тонуть утопать разг. потопать...Українсько-російський словник
тонути—Drunkna frlisa sjunka...Українсько-шведський словник
тонути—зр погляд тоне в чому без додатка. Вдкриваться щось безмежне неосяжне дуже вддалене. Вльний степ передо мною. Тоне зр не осягти. Б. Грнченко Над ним полем синм шатром р...Фразеологічний словник української мови