Словник української мови в 11 томах

ТО́ВПИЩЕ

ТО́ВПИЩЕ, а, с., рідко. Збільш. до товпа́. Ціле село стовпилося доокола Юрішкової хати величезним, утопленим в гробовім мовчанню товпищем (Хотк., II, 1966, 256); На кладовищі за селом — товпище (Мик., II, 1957, 14); Із сумливого товпища вчорашніх невільників знову вихопилися дзвінкі голоси, в яких чулося безмежне захоплення (Жур., Вечір.., 1958, 288). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 166.

  1. товпище—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. товпище—а с.i Велика юрба юрма натовп....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. товпище—товпище менник середнього роду стота рдко...Орфографічний словник української мови
  4. товпище—див.em багато ватага...Словник синонімів Вусика
  5. товпище—ТОВПИЩЕ а с. рдко.Збльш. до товпа.Цле село стовпилося доокола Юршково хати величезним утопленим в гробовм мовчанню товпищем Г. ХоткевичНа кладовищ за селом товпище . Мик...Словник української мови у 20 томах
  6. товпище—а с. Велика юрба юрма натовп....Толковый словарь украинского языка