Словник української мови в 11 томах

ТАТУ́НЬ

ТАТУ́НЬ, я, ч. Пестл. до та́то. — Певно, пише твій татунь з Канева (Н.-Лев., IV, 1956, 329); З усіх своїх маленьких ніг побіг з шаблюкою, манюній, і притулився до татуня, до рук суворих і міцних (Сос., II, 1958, 350). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 43.

  1. татунь—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. татунь—я ч.i Пестл. до тато....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. татунь—татунь менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. татунь—Татунь туня тунев тунем туню!...Правописний словник Голоскевича
  5. татунь—див.em батько...Словник синонімів Вусика
  6. татунь—ТАТУНЬ я ч.Пестл. до тато. Певно пише твй татунь з Канева . НечуйЛевицькийЗ усх свох маленьких нг побг з шаблюкою манюнй притулився до татуня до рук суворих мцних В. Со...Словник української мови у 20 томах
  7. татунь—я ч. Пестл. до тато....Толковый словарь украинского языка