ТАТАРЧА́

ТАТАРЧА́, а́ти, с. Татарська дитина. І з неї [саклі] вибігли на шлях, Як неприборкані орлята, Лякались коней і в кущах Ховались гожі татарчата… (Щог., Поезії, 1958, 232); Як і велів хан, татари і татарчата кидали в невільників сміття, засипали їм очі порохом (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 347). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 43.

татарча—мен. сер. роду жив.татарчонок сущ. муж. рода одуш....Большой украинско-русский словарь
татарча—ати с.i Татарська дитина....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
татарча—татарча менник середнього роду стота...Орфографічний словник української мови
татарча—Татарча чати чат чам чата чат...Правописний словник Голоскевича
татарча—ТАТАРЧА ати с.Татарська дитина. з не [сакл] вибгли на шлях Як неприборкан орлята Лякались коней в кущах Ховались гож татарчата. Я. ЩоголвЯк велв хан татари татарчата к...Словник української мови у 20 томах
татарча—tatara. прил.в знач.татарский . нар.потатарски ....Татарско-русский словарь (кириллица)
татарча—ати с. Татарська дитина....Толковый словарь украинского языка
татарча—татарченя татареня татарчонок...Українсько-російський словник